Провина при розлученні: Борги за продукти для сім’ї не визнані провиною

Рішення 2-ї цивільної палати Верховного суду Туреччини (Yargıtay), яке з’явилося в пресі 7 листопада 2026 року, знову наголосило на важливому принципі визначення провини при розлученні: якщо один із подружжя не забезпечує потреби сім’ї, то борги іншого з подружжя перед супермаркетом чи крамницею для покриття цих потреб не можуть вважатися його провиною. За інформацією агентства Demirören Haber Ajansı (DHA), Палата одноголосно підтримала рішення апеляційного суду, який збільшив розміри аліментів та компенсації. Нижче розглянемо зміст рішення, що потрапив до преси, вплив провини на шлюборозлучний процес, а також на що слід звертати увагу в подібних ситуаціях.

Обставини справи: Взаємні позови про розлучення та зв’язок з Аланьєю

За даними DHA, сторони подали взаємні позови про розлучення до Суду у сімейних справах №1 міста Карабюк. У справі виділилися два ключових аспекти: жінка поїхала до Аланьї, де проживала їхня спільна дитина, і більше не повернулася додому, а також — борги перед супермаркетом і крамницею.

Суд першої інстанції визнав чоловіка тяжко винним, а жінку — частково винною. Обидві сторони оскаржили рішення в апеляційному порядку. 28-ма цивільна палата Апеляційного суду Анкари (Ankara Bölge Adliye Mahkemesi) відхилила апеляцію чоловіка через порушення строків, а апеляцію жінки задовольнила частково, збільшивши суми аліментів та компенсації на її користь. У публікаціях конкретні суми аліментів, компенсацій, боргів, а також номер справи не наводилися.

Що вирішив Верховний суд? Оцінка провини при розлученні

Згідно з мотивами рішення, що потрапили до преси, 2-га цивільна палата Верховного суду (Yargıtay 2. Hukuk Dairesi) встановила таке:

• Матеріалами справи підтверджено, що чоловік не забезпечував потреби сім’ї; тому борги жінки перед супермаркетом і крамницею для покриття цих потреб не можуть бути поставлені їй у провину.
• Чоловік не подавав позов про розлучення на підставі залишення сім’ї (Terk) у юридичному розумінні; фактичне роздільне проживання саме по собі не є підставою для розлучення.
• Від’їзд жінки до спільної дитини і неповернення додому також не може вважатися провиною.

Палата підтвердила, що чоловік є тяжко винним, а жінка — частково винною, і підтримала рішення апеляційного суду. У деяких заголовках ЗМІ з’явилося формулювання «жінка, яка робила борги, невинна», однак, за змістом публікацій, жінка не визнавалася повністю невинною — просто борги та від’їзд до дитини не були зараховані їй як провина. Ця різниця має суттєве значення для компенсації та аліментів.

Обов’язок брати участь у витратах сім’ї

Відповідно до Цивільного кодексу Туреччини (Türk Medeni Kanunu, далі — TMK), подружжя зобов’язане брати участь у витратах на ведення спільного господарства пропорційно своїм силам — працею та майном (стаття 186 TMK). Якщо один із подружжя не виконує цього обов’язку, борги іншого для покриття нагальних потреб сім’ї розглядаються здебільшого не як провина, а як вимушений захід для заповнення утвореної прогалини. Саме ця ідея є центральною в рішенні: при визначенні провини суд враховує причину та контекст поведінки особи.

Чи є фактичне роздільне проживання тим самим, що й залишення сім’ї?

Другий важливий аспект рішення — різниця між фактичним роздільним проживанням і залишенням сім’ї (Terk) як правовою підставою. Залишення сім’ї врегульоване статтею 164 TMK як особлива підстава для розлучення і передбачає власні умови: надіслання попередження подружжю, що залишило спільне житло, тривалість роздільного проживання щонайменше шість місяців, а також те, що таке попередження можна надіслати лише після закінчення четвертого місяця роздільного проживання. Без дотримання цієї процедури самого лише факту «чоловік/дружина пішли з дому» недостатньо для розлучення на підставі залишення сім’ї.

На практиці від’їзд одного з подружжя може оцінюватися в контексті провини в позовах про розлучення через непоправне руйнування шлюбу (стаття 166 TMK). Однак, як підкреслив Верховний суд у цій справі, причина від’їзду має принципове значення: роздільне проживання через поважну причину — наприклад, від’їзд до спільної дитини — саме по собі провиною не вважається.

Як провина впливає на аліменти та компенсацію?

Встановлення провини при розлученні — це не лише відповідь на питання «хто правий»; воно безпосередньо визначає фінансові наслідки:

• Матеріальна та моральна компенсація (стаття 174 TMK): Сторона, чиї наявні або очікувані інтереси постраждали внаслідок розлучення і яка є невинною або менш винною, може вимагати від винної сторони відповідної матеріальної компенсації. Сторона, чиї особисті права були порушені, може вимагати моральної компенсації.
• Аліменти на утримання (аліменти у зв’язку з бідністю, стаття 175 TMK): Сторона, яка через розлучення опиниться в скрутному матеріальному становищі, може вимагати від іншої сторони аліментів за умови, що її провина не є тяжчою.
• Аліменти на дитину (iştirak nafakası): Визначаються виходячи з витрат на утримання та навчання спільної дитини, з урахуванням її потреб та фінансового стану сторін; провина безпосередньо не впливає на цей вид аліментів.

Таким чином, кваліфікація певної поведінки як провини або її відсутності може вирішально вплинути на долю позову про компенсацію та аліменти на утримання у зв’язку з бідністю. Щодо наслідків рішення Конституційного суду про скасування безстрокових аліментів, рекомендуємо стежити за процесом скасування безстрокових аліментів.

Що станеться, якщо пропустити строк апеляції?

За матеріалами преси, апеляція чоловіка була відхилена через порушення строків. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу Туреччини (Hukuk Muhakemeleri Kanunu, HMK), строк для подання апеляції, як правило, становить два тижні з дня вручення рішення. Апеляція, подана із запізненням, відхиляється без розгляду — відповідно, та сторона фактично втрачає право на оскарження несприятливих для неї положень рішення першої інстанції. У цій справі заперечення чоловіка щодо встановленої провини не могли бути розглянуті в апеляційному порядку — була розглянута лише апеляція жінки, за результатами якої збільшено суми аліментів і компенсації.

Оскільки рішення про розлучення тягнуть за собою довгострокові наслідки — аліменти, компенсацію, опіку над дитиною та поділ майна — вкрай важливо уважно відстежувати дату вручення судового рішення і процесуальні строки для його оскарження.

Практичні поради для тих, хто опинився в подібній ситуації

• Зберігайте документи, що підтверджують витрати та борги, пов’язані з нагальними потребами сім’ї (чеки, квитанції, записи про борги в крамниці, виписки по рахунку) — це може допомогти довести факт неучасті іншого подружжя у витратах.
• Причину виїзду зі спільного житла (від’їзд до дитини, насильство, матеріальна скрута тощо) слід, по можливості, підтвердити листуванням, показаннями свідків або документами.
• Якщо ви хочете посилатися на залишення сім’ї (Terk) як підставу для розлучення, необхідно дотримуватися процедури попередження і встановлених строків; фактичного роздільного проживання саме по собі може бути недостатньо.
• Строки оскарження відраховуються з дня вручення рішення; подбайте про актуальність вашої адреси для судових повісток.

Загальна інформація про підстави для розлучення, перебіг шлюборозлучного процесу та витрати міститься в нашому посібнику з шлюборозлучних процесів. Повні тексти рішень Верховного суду після їх опублікування можна знайти в системі пошуку рішень Yargıtay.

Ця стаття має виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією. У конкретній ситуації слід керуватися актуальним законодавством та офіційними роз’ясненнями.