Штраф за наймання іноземних працівників 2025
Штраф за наймання іноземних громадян без дозволу на роботу
Відповідно до статті 4 Закону № 4817 про дозволи на роботу для іноземців (Закон про дозвіл на роботу для іноземців), яка має назву «Повноваження щодо отримання та видачі дозволів», роботодавці зобов’язані до початку роботи іноземного громадянина в Туреччині отримати для нього дозвіл на роботу (дозвіл на роботу) від Міністерства праці та соціального захисту (Çalışma ve Sosyal Güvenlik Bakanlığı).
Закон передбачає покарання як для іноземців, які працюють в Туреччині без відповідного дозволу, так і для роботодавців, які наймають їх без оформлення документів. Зокрема, стаття 21 Закону «Кримінальні та адміністративні санкції» встановлює, що у 2025 році за кожного іноземного громадянина, найнятого без дозволу на роботу, роботодавцю загрожує штраф у розмірі 81 683 TL (приблизно €1 454 / $1 694 — залежно від актуального курсу валют), а самому іноземному працівнику — 32 654 TL.
У разі повторного порушення штраф подвоюється. Крім того, та сама стаття зобов’язує роботодавця, який найняв іноземця без дозволу на роботу, покрити витрати на проживання цього іноземця, а також його чоловіка/дружини та дітей (якщо вони є), витрати на їх повернення на батьківщину та, за потреби, медичні витрати.
| Вид порушення | Штраф на 2025 рік (TL) |
| Роботодавцю за кожного нелегально найнятого іноземного працівника | 81 663 TL |
| Іноземному працівнику, який працює нелегально | 32 654 TL |
| Іноземцю, який працює самостійно без дозволу на роботу | 45 406 TL |
| Роботодавцю або іноземцю з безстроковим/незалежним дозволом, який вчасно не виконав свої зобов’язання, — за кожного іноземця | 5 423 TL |
Роботодавці, які наймають іноземців без дозволу на роботу, також ризикують зіткнутися із санкціями відповідно до законодавства про Фонд соціального страхування (Sosyal Güvenlik Kurumu, SGK). Стаття 4/2/c Закону № 5510 про соціальне страхування та загальне медичне страхування поширює на найманих іноземних громадян положення про страхування, що застосовуються до осіб, визначених статтею 4/1/a (за винятком громадян країн, з якими укладено двосторонні угоди про соціальне забезпечення на основі принципу взаємності). Тобто роботодавці зобов’язані реєструвати іноземних працівників у SGK. Усі операції в SGK щодо застрахованої особи здійснюються виключно на підставі її номера соціального страхування (стаття 92/IV Закону № 5510). Згідно з останнім реченням статті 92 того самого Закону, номером соціального страхування для іноземців є ідентифікаційний номер, виданий Міністерством внутрішніх справ. Іншими словами, поки роботодавець не отримає для іноземця ідентифікаційний номер від Міністерства внутрішніх справ, він не зможе провести жодної операції через SGK — у тому числі первинну реєстрацію страхування.
Як визначається ідентифікаційний номер іноземця?
Відповідно до Закону № 5490 про реєстрацію населення, дані іноземців, яким Міністерство праці та соціального захисту, Рада вищої освіти або Міністерство економіки видали «Документ про дозвіл на роботу», вносяться відповідними органами до бази даних у встановленому Генеральним директоратом форматі та реєструються в електронному реєстрі іноземців — після чого іноземцю присвоюється ідентифікаційний номер (Генеральний директорат з питань населення та громадянства, Nüfus ve Vatandaşlık işleri).
З огляду на те, що ідентифікаційний номер іноземця присвоюється лише за наявності дозволу на роботу, а всі операції в SGK можливі лише на підставі цього номера, очевидно: роботодавець фізично не може оформити іноземного працівника в SGK, якщо той не має дозволу на роботу.
Закон № 5510 зобов’язує роботодавців — незалежно від того, чи є працівник іноземним громадянином чи громадянином Туреччини — своєчасно та належним чином оформлювати всі документи: заяву про реєстрацію застрахованої особи, заяву про вступ до загального медичного страхування, щомісячні відомості про нарахування страхових внесків та трудовий стаж.
Відповідно до статті 102 Закону № 5510, за кожного іноземного працівника, найнятого без дозволу на роботу та якого неможливо зареєструвати в SGK, роботодавець зобов’язаний сплатити адміністративний штраф. Крім того, згідно зі статтею 86 того самого Закону, роботодавці щомісяця зобов’язані подавати до SGK відомості про страхові внески та трудовий стаж своїх працівників. Роботодавець, який не може подати ці документи щодо іноземця без дозволу на роботу, відповідно до чинної перехідної статті 28 сплачуватиме штраф за кожен місяць ненадання звітності.
Якщо врахувати, що до суми штрафів також додаватимуться пеня за прострочення виконання з дати нарахування та ретроактивні страхові внески, то роботодавець, який протягом двох років наймав іноземців без дозволу на роботу, може отримати загальну суму стягнень, що перевищить 100 000 TL (приблизно €1 780 / $2 074 — залежно від актуального курсу), відповідно до чинного законодавства про дозволи на роботу.
Отже, щоб уникнути перелічених вище адміністративних штрафів, роботодавці, які планують наймати іноземних працівників, повинні звертатися по допомогу до кваліфікованих і досвідчених фахівців. Це дозволить провести процедуру отримання дозволу на роботу швидко й економно, а також уникнути негативних наслідків, передбачених законодавством.
Заява на заперечення штрафу за наймання іноземного працівника
Натисніть на посилання. Заява на заперечення штрафу за наймання іноземного працівника
[open-user-map]
